Вибіркові та спільні курси

Курс подає літературу Західної Європи епохи Середньовіччя як складну та багаторівневу структуру, всі артефакти якої мають свої суспільно-історичні передумови й естетичні витоки та водночас самі впливають на наступні літературні процеси і явища. Актуальність курсу пов’язана ще й із тим, що західноєвропейський літературний процес – це один із ключів до прочитання національного літературного процесу. З іншого боку, курс «Ключові тексти Середніх віків» логічно продовжує для студентів вивчення попереднього етапу розвитку літератури – античної доби.

Історію літератури раннього Середньовіччя (ІІІ–Х ст.) складно назвати логічно впорядкованим процесом, а тим паче до цього періоду годі пристосувати такі поняття, як «поступ» чи «розвиток». Тут часто постаємо перед хаотичними подіями й у житті тогочасних європейських племінних (подекуди ще родоплемінних) спільнот і ранніх форм державних утворень, й у сфері літературно-мистецьких здобутків (а нерідко і втрат). Період пізнього (зрілого, високого) Середньовіччя (ХІ – поч. XIV ст.) стрімко набуває рис внутрішньої логічности й упорядкованости, проте ця логіка істотно відмінна від логіки національних літературних процесів, панівної вже від початку епохи Відродження. На першому плані, у зв’язку з ментальними особливостями середньовічної людини та суспільства, залишаються релігійні, за ними – станові диференціації, а лише на третьому місці опиняється щось на кшталт національної (що виростає ще з локальної та регіональної) свідомости й самосвідомости. Тому лекційний огляд і практичне опрацювання літературних явищ найдоречніше групувати за таким принципом: література клерикальна й умовно світська; у межах останньої відбувається поділ на народно-героїчний епос, літературу куртуазну та міську.